XVI століття
століття
(Перенаправлено з XVI)
XVI століття — століття, яке розпочалося 1 січня 1501 року і закінчилося 31 грудня 1600 року; шістанадцяте століття нашої ери і шосте століття II тисячоліття.
Події
ред.- встановився клімат [у Європі], який в основному зберігається й сьогодні.
- у XVI—XVII ст. світ Сходу втратив своє «історичне обличчя», поступово потрапив у залежність від Заходу, як наслідок, з'явився привід стверджувати, що Схід відсталий, нерозвинутий тощо. На зламі Нового часу Схід був найбагатшою і найбільш заселеною частиною світу. У 1500 р. в Азії та Північній Африці проживало майже 288 млн осіб (68 % населення всієї Землі).
- В 1500 р. у країнах Заходу (католицькі країни Європи) жило 68 млн осіб, або 16 % усього населення Землі. На Європу (без Росії) припадало приблизно 18 % світового промислового виробництва.
- Населення Японії в 1500 р. становило 17 млн осіб (4 % жителів Землі).
- У 1500 р. у Індії (на інд. субконтиненті) проживало приблизно 116 млн осіб (24,1 % усього населення Землі).
- у масовий вжиток увійшли карети й візки.
- у другій половині XVI ст. англійці почали широко використовувати кам'яне вугілля.
- Італійські війни.
- 1527 — військове захоплення та руйнація Риму вояками Карла V (італ. Sacco di Roma), полон папи римського Климента VII. Зруйновано ренесансні будівлі Риму, пограбовано усі церкви та собори. Насильницьки обірвано розвиток Високого відродження в Римі. На хвилі настроїв занепаду та кризи виникають стилі маньєризм та бароко.
- Початок епохи Реформації в країнах північної Європи. Вперше подолано монополію Церкви на переклади Біблії. Відтоді вона перекладається протестантами.В Німеччини — виникло лютеранство, що виступило з ревізією існуючих догматів католицизму.
- Папський Рим відповів Контрреформацією, посиленням інквізиції та церковної цензури на всі сфери життя суспільства. Полювання на людей та спалення єретиків.
- Селянська війна в німецьких князівствах жорстоко придушена. Насильницька обірвано розвиток німецького Відродження.
- 1559 — Ватикан вперше розпочав друкувати «Індекс заборонених книг», які вилучають та спалюють на вогнищах.
- Військове захоплення територій в Америці з придушенням повсталих індіанців та масовим їх винищенням іспанськими завойовниками. Колонізація португальцями та іспанцями захоплених територій в Америці. Початок еміграції зайвих людей з Іспанії та Португалії в Америку.
- Варфоломіївська ніч — 24 серпня 1572 року масове винищення протестантів (гугенотів) Франції в Парижі.
-
Варфоломіївська ніч в Парижі -
Катування єретика в Іспанії -
Приготування до спалення єретика в місті Ліма
- 1558–1603 — Єлизавета Велика, королева Англії.
- 1512–22 — Російсько-литовська війна.
- 1533–84 — Царювання Івана IV Васильовича (Грозного).
- 1547— Повстання у Москві.
- 1558–83 — Ливонська війна. Уже за півроку від початку війни царські війська Івана Грізного вийшли на береги Балтики, а Орден розвалювався на дрібні шматки. Аби запобігти катастрофі, магістр добровільно уступив південно-східну частину своїх земель Польщі, Північну Естонію — Швеції, острів Езель — Данії, а сам, залишившись на чолі Курляндії та Семигалії з титулом герцога, визнав себе васалом польського короля. Таким чином, Лівонський орден фактично припинив своє існування, а Російській державі довелось мати справу з коаліцією європейських держав у складі Польщі, Литви, Швеції та Данії[1].
- 1561—Знищення Лівонського ордену.
- 1569—Лю́блінська у́нія 1569 року — угода про об'єднання Королівства Польського та Великого князівства Литовського в єдину федеративну державу — Річ Посполиту, що була затверджена у місті Любліні 1 липня 1569 року.
- Походи Єрмака.
- іспанці принесли цивілізації інків віспу та грип.
- виникли перші школи для дівчаток.
Мистецтво
ред.- Формуються перші художні академії в Італії.
- В Італії зароджується опера.
- В Італії будують перші театральні споруди, спочатку у складі палаців (Театр Фарнезе в місті Парма), потім окремі міські будівлі, Театр Саббіонета.
- виникнення українського іконостасу.
Мистецькі течії
ред.- Високе Відродження
- Маньєризм (заснування)
- Північний маньєризм
- Школа Фонтенбло у Франції
- Бароко (заснування)
- Палладіанство (заснування в архітектурі)
- Італійський сад доби відродження
Впливові персони
ред.- Генріх VII (король Англії), засновник династії Тюдорів. Ввів безжалісно-великі податки, які реабілітували Королівство Англія після важкого часу банкрутства через криваву громадянську війну (Війна Червоної та Білої троянд) (1457—1509).
- Франциск I (король Франції) , меценат Леонардо да Вінчі, засновник Школи Фонтенбло.
- Педру Алваріш Кабрал, перший європеєць, що прибув до Бразилії 22 квітня, 1500 (1467—1520).
- Сигізмунд І Старий, король Польщі, ввів воїнську повинність та бюрократію щоб фінансувати її (1467—1548).
- Васко да Гама, португальський мореплавець, відкрив Мис Доброї Надії (1469—1524).
- Коперник Микола, розвинув геліоцентричну теорію (1473—1543).
- Томас Мор, англійський політичний діяч, письменник, філософ, автор утопічного соціалізму(1478—1535).
- Дірк Волькертсен Корнгерт (1522—1590), нідерландський гуманіст, письменник, ідеолог-теоретик, державний діяч, гравер.
- Фернан Магеллан португальський мореплавець, його експедиція вперше обпливла Земну кулю (1480—1521).
- Мартін Лютер, німецький релігійний реформатор (1483—1546).
- Ернан Кортес, іспанський конкістадор (1485—1547).
- Генріх VIII, засновник англіканства (1491—1547).
- Сулейман І Пишний, султан Османської імперії (1494—1566).
- Густав І Ваза, відновив незалежність Швеції та оголосив у ній протестантизм (1496—1560).
- Нострадамус, французький астролог та доктор (1503—1566).
- Миколай Рей, польський письменник (1505—1569).
- Жан Кальвін, релігійний реформатор. Засновник кальвінізму (1509—1564).
- Марія Тюдор. Вводила протестантські реформи (1516—1558).
- Іван Грозний, перший московський цар (1533—1584).
- Мігель де Сервантес, іспанський письменник (1547—1616).
- Джордано Бруно, італійський філософ та астролог (1548—1600).
- Гаспаро да Сало (1540—1609), італійський майстер музичних інструментів.
- Михайло Хоробрий, володар Валахії, національний символ румунів за возз'єднання трьох провінцій під його рукою у 1600 (1558—1601)
- Вільям Шекспір, англійський письменник (1564—1616).
- Міямото Мусасі, відомий фехтувальник у Японії (1584—1645)
Відомі літератори доби
ред.
- Еразм Ротердамський (1466—1536)
- П'єтро Аретіно (1492—1556), взірець продажної журналістики 16 століття
- Нікколо Макіавеллі (1469—1527)
- Вільям Шекспір(1564—1610)
- Мігель Сервантес (1547—1616)
- Джорджо Вазарі (1511—1574)
-
-
-
-
Шекспір
Науковці
ред.- Леонардо да Вінчі (1452—1519)
- Бернар Паліссі (бл. 1510, Ажен — бл. 1589, Париж)
- Андреас Везалій
- [[ ]]
Представники ідейної течії гуманізму
ред.- Колюччо Салютаті (1331—1406)
- Леонардо Бруні(1370 ?—1444)
- П'єтро Паоло Верджеріо (1370—1444)
- Гуаріно Веронезе ()
- Вітторіно да Фельтре(1378—1446)
- Джанджорджо Триссіно ()
- Марсіліо Фічіно (1433—1499)
- Джованні Піко делла Мірандола (1463—1694)
- Еразм Роттердамський (1466—1536)
- Томас Мор (1478—1535)
- Домінік Лампсоніус (1532—1599)
- Йоган Рейхлін (1455—1522)
Садівники і ландшафтні архітектори 16 ст
ред.- Ніколо Тріболо (1500—1550), Тоскана, Італія
- Жан Ленотр , батько Андре Ленотра, Франція
- Клод Мольє , Франція
- Бернар Паліссі (1510—1589), Франція
- Філібер Делорм (1510—1570), Франція
- [[ ]]
Художники Західної Європи
ред.Маньєристи Флоренції
ред.- Андреа дель Сарто (1486—1531)
- Бронзіно (1503—1572)
- Россо Фйорентино (1494—1540)
- Джорджо Вазарі(1511—1574)
- Санті ді Тіто (1536—1603)
Маньєристи Мілану
ред.- Джованні Баттіста делла Ровере (бл.1561-1627) маньєрист, фламандець в Мілані
- Джованні Паоло Ломаццо (1538—1592)
- Сімоне Петерцано (бл.1540-бл.1596) перший вчитель Караваджо
Маньєристи Болоньї
ред.- Аміко Аспертіні (бл. 1474—1552)
- Інноченцо да Імола (бл. 1590—1545)
- Просперо Фонтана (1512—1597)
- Лоренцо Сабатіні (1530—1584)
- Денис Кальверт (бл.1540-1619)
- Бартоломео Пассаротті (1529—1592
- Лавінія Фонтана (1552—1614)
Художники Італії
ред.
- Леонардо да Вінчі відомий митець, винахідник та науковий діяч (1452—1519).
- Леонардески
- Арчімбольдески
- Мікеланджело Буонарроті, італійський художник та скульптор (1475—1564).
- Рафаель Санті
- Сандро Боттічеллі, пізні твори
- Джованні Белліні, пізні твори
- Джорджоне (1477—1510)
- Паоло Морандо (Каваццола 1486—1522)
- Тиціан(до 1485—1576)
- Лоренцо Лотто (бл. 1480—1556)
- Якопо Пальма старший (1480—1528)
- Марчелло Фоголіно (1483—1558)
- Тінторетто (1518—1594)
- Антоніо Баділе (1518—1560)
- Паоло Веронезе (1528—1588)
- Джованні Баттіста Зелотті (1526—1578)
- Ламберт Сустріс (1520—1584)
- Лука Камб'язо (1527—1585)
- Себастьяно дель Пьомбо (до 1485—1547)
- Джуліо Романо (бл. 1492—1546)
- Шипіоне Пульцоне або «Іль Гаетано» (1542—1598)
- Парміджаніно (1503—1540)
- Джузепе Арчімбольдо (1527—1593)
- Паріс Бордоне (1500—1570)
- Альтобелло Мелоне (1490—1543)
- Якопо Бассано (бл. 1510—1592)
- Джованні Баттіста Мороні (бл. 1525—1578)
- Доссо Доссі(бл. 1490—1542)
- Гарофало (1481—1559)
- Ель Греко (1541—1614)
- Марко даль Піно (1525—1588)
- Якопіно дель Конте (1510—1598)
- Федеріко Цуккарі (бл.1540—1609)
- Лодовіко Поццосеррато (бл. 1550— бл. 1605), фламандець, що працював у Італії
- Джованні Страдано (1523—1605), фламандець, що працював у Італії, у Флоренції
- Бернардо Буонталенті(1531—1608)
- Крістофоро Ронкаллі (1553—1626)
- Якопо Пальма молодший (1550—1628)
- Бартоломе Кардуччі (1560—1608)
- Мікеланджело да Караваджо, італійський живописець (1573—1610), ранні твори.
-
Мікеланджело Буонарроті, штудія до портрету графа Каносса -
Аміко Аспертіні. Стеля з фрескою в залі Марса, Мінербіо, Болонья. -
Якопо Бассано. Автопортрет, Музей історії мистецтв, Відень -
Інноченцо да Імола. Марія Магдалина, Палац музеїв (Модена) -
Ель Греко. «Портрет лицаря з рукою на грудях». близько 1580 -
Лавінія Фонтана. Свята Родина з Іваном Хрестителем дитиною, 1600, Національна галерея мистецтв, Вашингтон, США -
Джованні Баттіста Мороні. «Лючія Альбані Авогадро», Національна галерея (Лондон). -
Андреа дель Сарто. Автопортрет, фреска. Галерея Уффіці, флоренція. -
Альтобелло Мелоне. «Портрет невідомого аристократа» -
-
Паріс Бордоне. «Мисливець та Німфа», Відень -
Бронзіно.«Лукреция Панчатікі» -
Шипіоне Пульцоне. «Вітторія Аккорамбоні», Петергоф, Росія.
Художники Німеччини
ред.- Альбрехт Дюрер (1471—1528)
- Лукас Кранах старший (1472—1553)
- Ганс Бальдунг (1485 ? — 1545)
- Грюневальд або Матіас Грюневальд
- Петер Фльотнер (1485—1546)
Відомі графіки доби
ред.
- Поява гравюрної техніки — офорт .
- Альбрехт Дюрер (1471—1528), серії «Життя богородиці», «Майстерські гравюри»
- Якоб Бінк (1590—1568/1569)
- Ганс Гольбейн Молодший (1497—1543), серія «Танок Смерті»
- Лукас Кранах Старший (1472—1553), серії «Апостоли», «Страсті Христові»
- Ганс Бальдунг (1485 ? — 1545)
- Ганс Себальд Бехам (1500—1550)
- Ганс Бургмайр (1473—1531)
- Маркантоніо Раймонді (бл. 1480—1534)
- Лука Лейденський (після 1489—1533)
- Альбрехт Альтдорфер (бл. 1480—1538)
- Пітер Брейгель Старший (? 1525—1569)
- Генріх Альдегревер (1502 — ? 1556)
- Міхель Вольгемут (1434—1519)
- Ніколо Болдріні (2-а пол. 16 ст.)
- Альбрехт Альтдорфер (1480—1538)
- Жак Андруе Дюсерсо старший
- Ганс Вредеман де Вріс (1527—1609)
-
Монограміст H.X.C. «Портрет Ганса Зебальда Бехама», 1532 рік -
Ганс Бургмайр, «Музики на колісниці», 1517 рік -
-
Альбрехт Альтдорфер, «Закохана пара», 1511 рік. -
Ганс Вредеман де Вріс. «Голландський садок», гравюра 1583 року.
Художники Нідерландів
ред.- Ян ван Скорель (1495—1562)
- Артген ван Лейден (1498—1564)
- Антоніс Мор (1517—1576)
- Пітер Брейгель Старший (1525—1569)
- Бартоломеус Шпрангер (1546—1611)
- Геррі мет де Блес (1510?—1555)
- Ян Корнеліс Вермеєн (бл. 1504—1559)
- Босх, пізні твори
- Мартен ван Клеве ()
- Лука Лейденський (Лукас ван Лейден 1489—1533)
- Пітер Кук ван Альст (1502—1550)
- Франс Порбюс старший ()
- Дірк Якобс ()
- Мабюз (Ян Госсарт 1478—1532)
- Амброзіус Бенсон (бл. 1495—1550)
- Ганс Еворт (бл. 1520—1574), працював в Королівстві Англія
- Корнеліс Кетель (1548—1616)
- Ганс Боль (Hans Bol 1534—1593)
- Герман Постімус (Herman Posthumus 1512 —1588) — художник і архітектор
Художники Франції
ред.
- Антуан Карон (1521—1599)
- Корнель де Ліон (бл. 1500—1575)
- Франческо Приматіччо (1504—1570)
- Франсуа Клуе (1515—1572)
Художники Іспанії
ред.- Майстер з Алсіри (середина 16 ст.)
- Педро Мачука (бл. 1490—1550)
- Луїс де Моралес (бл. 1520—1586)
- Пабло де Сеспедес (1538—1608)
- Ель Греко (1541—1614)
- Франсіско Пачеко (1564—1644)
Скульптори
ред.Скульптори Італії
ред.- Мікеланджело Буонаротті (1475—1564)
- Джованні-Анжело Монторсолі (1506—1563)
- Бенвенуто Челліні (1500—1571)
- Алессандро Вітторіа (1525—1608)
- Джованні да Болонья (1529—1608)
- П'єтро Франкавілла (1548—1615)
- Леоне Леоні (1509—1590)
- Баччо Бандінеллі (1493—1560)
- Бартоломео Амманаті (1511—1592)
- Якопо Сансовіно (1486—1570)
- Джованні Франческо Рустічі ()
- Даніеле да Вольтерра (1509—1566)
- Андреа Бустолоне (1662—1732)
Архітектори
ред.Архітектори Італії
ред.- В архітектурі Італії виникає уява про ансамбль. Все менше задовольняє окрема, талановито створена будівля. Серед перших ансамблів — забудова пагорба Капітолій в Римі (арх. Мікеланджело). Наприкінці 16 ст. ансамблева забудова талановито перенесена в містобудівництво(арх. Доменіко Фонтана), а трипроменеве розпланування вулиць Риму стає взірцевим (три шляхи в Версалі, три алеї в садах бароко тощо).
- Кінцеве створення типу заміської вілли-резиденції володаря та саду бароко на терасах.
- Браманте (1444—1514), пізні твори
- Рафаель Санті, палаци в Римі, Вілла Мадама
- Мікеланджело Буонарроті (1475—1564)
- Джакомо да Віньола (1507—1573)
- Бартоломео Амманаті (1511—1592)
- Антоніо да Сангалло молодший (1483—1546)
- Джуліяно да Санґало
- Мартіно Лунгі старший
- Пірро Лігоріо , Вілла д'Есте в Тіволі
- Якопо Сансовіно (1486—1570)
- Андреа Палладіо (1508—1580)
- Вінченцо Скамоцци (1548—1616)
- Джакомо делла Порта , Вілла Альдобрандіні
- Франческо Лапареллі (1521—1570)
- Джованні Баттіста Монтано (1534—1621)
Архітектори Франції
ред.- Жан Бюллан(1510—1578)
- Філібер Делорм (бл.1510—1570)
- Жак Андруе Дюсерсо старший (бл. 1515—1585)
Архітектори Іспанії та запрошені на працю іноземці
ред.- Хуан Баутіста де Толедо (1515 ? — 1567)
- Педро Мачука (1490—1550)
- Хуан де Еррера (бл. 1530—1597)
- Пеллегріно Тібальді (1527—1596)
Примітки
ред.- ↑ Сподівання та розчарування від народження нової Вітчизни//Енциклопедичне видання у 6-ти томах «Україна: хронологія розвитку», видавництво «Кріон». Архів оригіналу за 14 березня 2016. Процитовано 7 листопада 2015.
Посилання
ред.- С. Л. Юсов. Відродження і Україна [Архівовано 4 квітня 2013 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 531. — ISBN 966-00-0734-5.
|
Це незавершена стаття про століття. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |