In Extremo

In Extremo (Ін екстремо, з лат. «На краю». Абревіатура InEx, або IE) — німецький рок-гурт, утворений 1995 року в Берліні.

In Extremo
Основна інформація
Жанр	середньовічний метал, фолк-метал, Neue Deutsche Härte альтернативний метал
Роки	з 1995
Країна	Німеччина
Місто	Берлін
Мова	німецька, іспанська, латинська, шведська, Давньоверхньонімецька, давньофранцузька, давньонорвезька, ісландська, естонська, окситанська
Лейбл	Vielklang Musikproduktion, Metal Blade Records, Universal Music
Склад	• Міхаель Роберт Райн (Das letzte Einhorn) • Себастьян Олівер Лянґе (Van Lange) • Кай Люттер (Die Lutter) • Андре Струґала (Dr. Pymonte) • Марко Ернст-Фелікс Жоржицький (Flex der Biegsame) • Боріс Пфайффер (Yellow Pfeiffer) • Флоріан Шпекардт (Specki T.D.)
Колишні учасники	• Конні Фукс (Die rote Füchsin; 1995—1996) • Томас Мунд (Thomas der Münzer; 1995—1999) • Сен Пустербальґ (1995—1997) • Райнер Морґенрот (Der Morgenstern; 1995—2010)
www.inextremo.de
In Extremo у Вікісховищі

In Extremo, на ZMF 2018 в Фрайбург

Історія

Початок гурту поклали Томас і Міхаель, коли їм в голову прийшла ідея поєднати середньовічну музику і рок. 1994 року вони грали в Noah і запросили музикантів з фолк-колективу Corvus corax для сесійної участі на концерті в берлінському «Franzklub». Експеримент музикантам сподобався і через рік відбувся їхній другий концерт. Тоді ж за участю Міхаеля Райна (спів та арфа), гітариста Томаса Мунда, басиста Кая Люттера, барабанщика / перкусіоніста Райнера Морґенштерна було записано пісню «Ai Vis Lo Lop». Після декількох змін складу до колективу прийшли Марко Ернст-Фелікс Жоржицький (волинка, труби, флейта) і Андре Струґала (волинка та флейта), а також з'явилася латинська назва «In extremo» («на краю») і 1996 року почалися офіційні репетиції. Назву взяли тому, що «самі ми є екстремальними, екстремально ставимося до своєї справи і хочемо принести людям екстремальне задоволення». Із середини 1996 музиканти грали на ринках, бенкетах, у замках і фортецях.

Першим релізом гурту став акустичний альбом «In Extremogold», який спочатку було задумано як жарт. Так само готували до виходу максі-синґл «Der Galgan». Його копії було розіслано різним зацікавленим особам, але без результату. З концертами теж було погано. Якось вокаліст Knorkator Штумпен запросив музикантів у «Franzklub». Після того виступу гурт здобув певне визнання. Концерти In Extremo в цьому клубі було відзначено статтею в «Rock hard». Увагу привертала не лише музика, а й сценічний образ — учасники колективу одягалися в старовинні вбрання і змальовували середньовічних бродячих артистів. Згодом до них приєднався музикант і шоумен Боріс Пфайфер (волинка, труби, флейта).

В давнину бродячі артисти виступали головним чином на міських ринкових площах. «Наша сценічна акробатика також прийшла з ринкових площ, оскільки раніше, аби залучити людей, недостатньо було просто грати музику». Таким чином, кожен з музикантів набирався практики в основному на ринках і вулицях (Міхаель разом з деякими учасниками Corvus Corax працював вуличним музикантом) — інших можливостей для виступів у Східній Німеччині вони не мали.

В кінці 1997 року на виступі в Лецпцизі гурт запримітила представниця берлінського лейбла «Veilklang» Доро Петерс, що запропонувала свої послуги як менеджера. Навесні 1998-го під її керівництвом було записано ще один акустичний CD — «Hameln». Він знову розійшовся серед друзів і редакцій журналів, при чому потрапив також до «Rock Hard». Вольф Рюдіґер Мюльманн написав, що та фірма, яка встигне підписати з ними контракт, незабаром потиратиме від радості руки. Всіх випередила «Stars In The Dark» і перший фолк-металевий альбом «Weckt Die Toten!» здобув великий успіх, через що невдовзі гурт перекупив «Megalux/mercury». Під час німецького турне 26 липня 1998 в містечку Руннебурґ поблизу Ерфурта було записано концертний альбом «Die Verruckten Sind In Der Stadt», що вийшов обмеженим накладом. Відразу ж після закінчення туру почався запис нового альбому «Verehrt Und Angespien». Назву альбому Міхаель прокоментував так: «Разом із Чортом (Teufel) із Corvus Corax ми грали на вулицях. Ми співали пісні, грали середньовічну музику і виконували номери з моїми маріонетками. В одному з цих номерів йшлося про двох акторів, що виступали на королівському дворі. Молодший із них закохався в прекрасну принцесу і повинен був за це померти. Ця історія і відбита в назві альбому „Verehrt Und Angespien“. З одного боку актори були бажаними гостями, з іншою — їх переслідували і навіть вбивали».

Особливістю цих альбомів є той факт, що пісні виконано латиною, давньонімецькою, давньоісландською та давньофранцузькою мовами. За словами музикантів, такі тексти якнайкраще пасують середньовічному звучанню їх пісень. Частина текстів належить середньовічним авторам: «Ai Vis Lo Lop» було написано в XIII столітті у Франції, «Hiemali Tempore» відносять до XII століття, а «Two Sostra» — це норвезька пам'ятка культури VIII століття.

«Verehrt und Angespien» посів 11-е місце в національних німецьких чартах. Задля промоції альбому влаштували всеєвропейський тур. Окрім того, музиканти взяли участь у різних фестивалях, таких як «Dynamo Open Air», «Roskilde», «Bizarre», «Rock am Ring», «Rock im Park», «Southside», «Hurricane». Наступного року «In Extremo» випустили сингл «Vollmond», знову довгий час гастролювали Європою, а ще Мексикою та США. 2001 року за три місяці було записано і випущено альбом «Sunder Ohne Zugel». За пів року до запису гурт покинув басист Die Luter (Кай Люттер), якого замінив Van Lange (Себастьян Олівер Лянґе).

В кінці квітня 2001 року відбувся спільний виступ із The Inchtabokatables в Берліні. Того ж року музиканти взяли участь в Mind Over Matter festival, Ulm Zeltfestival і Woodstage в Glauchau. «Sunder ohne Zugel» посів 10 місце в німецьких чартах. В кінці 2002 року з'явився живий альбом «Live», що вийшов як в CD, так і в DVD-варіанті. DVD містить відеозапис концертних виступів у Kyffhauser Denkmal і на M'era Luna Festival. Перші 10 тисяч копій DVD містять також додатковий аудіо CD з концертним матеріалом. Тим часом «Sunder ohne Zugel» досяг вже золотого статусу в Німеччині.

Учасники

Теперішні

• Міхаель Роберт Райн (Das letzte Einhorn — Останній єдиноріг):
• Себастьян Олівер Лянґе (Van Lange — Довгий):
• Кай Люттер (Die Lutter):
• Андре Струґала (Dr. Pymonte):
• Марко Ернст-Фелікс Жоржицький (Flex der Biegsame):
• Боріс Пфайффер (Yellow Pfeiffer — Жовтий Пфайффер):
• Флоріан Шпекардт (Specki T.D.):

Колишні

• Конні Фукс (Die rote Füchsin — Червоний лис; 1995—1996)
• Томас Мунд (Thomas der Münzer — Томас Вигадник; 1995—1999)
• Сен Пустербальґ (1995—1997)
• Райнер Морґенрот (Der Morgenstern; 1995—2010)

Дискографія

Альбоми

• 1997 — In Extremo (Gold)
• 1998 — Hameln
• 1998 — Weckt die Toten!
• 1998 — Die Verrückten sind in der Stadt
• 1999 — Verehrt und Angespien
• 2001 — Sünder ohne Zügel
• 2002 — Live
• 2003 — 7
• 2005 — Mein Rasend Herz
• 2006 — Raue Spree
• 2006 — Kein Blick Zurück
• 2008 — Sängerkrieg
• 2008 — Sängerkrieg Akustik Radio Show
• 2009 — Am Goldenen Rhein
• 2011 — Sterneneisen
• 2013 — Kunstraub
• 2016 — Quid Pro Quo
• 2020 — Kompass zur Sonne
• 2024 — Wolkenschieber

Синґли

• 1996 — Ai vis lo lop
• 1997 — In Extremo (Der Galgen)
• 1998 — Ai Vis Lo Lop Vocal-Remix
• 1999 — This Corrosion
• 1999 — Merseburger Zaubersprüche
• 2000 — Vollmond
• 2001 — Unter dem Meer
• 2001 — Wind
• 2003 — Küss Mich
• 2003 — Erdbeermund
• 2005 — Nur Ihr Allein
• 2005 — Horizont
• 2006 — Liam
• 2008 — Frei zu Sein
• 2008 — Neues Glück
• 2011 — Zigeunerskat
• 2011 — Siehst du das Licht
• 2011 — Viva la Vida
• 2013 — Feuertaufe
• 2015 — Loreley
• 2016 — Sternhagelvoll
• 2020 — Troja
• 2020 — Wintermärchen
• 2020 — Ewig sein
• 2020 — Schenk nochmal ein
• 2021 — Weihnachtskater
• 2023 — Weckt die Toten
• 2024 — Wolkenschieber
• 2024 — Ólafur
• 2024 — Feine Seele (feat. Oliver Satyr / Faun)

DVD

• 2002 — Live 2002
• 2006 — Raue Spree 2005
• 2009 — Am Goldenen Rhein 2008
• 2012 — Sterneneisen Live

Кліпи

• This Corrosion (1999, реж. Штефан Фолльмер)
• Vollmond (2000, реж. Гайнер Тімм)
• Wind (2001, реж. Гайнер Тімм)
• Küss mich (2003, реж. Уве Фляде)
• Erdbeermund (2003, реж. Уве Фляде)
• Nur Ihr Allein (2005, реж. Єрн Гайтманн)
• Horizont (2005 or 2006, реж. Давід Інкорвая)
• Liam, офіційне відео наживо (2006, реж. Uwe Flade)
• Frei Zu Sein (2008, реж. Sharon Berkal)
• Zigeunerskat (2011, реж. Маркус Гервінат)
• Siehst du das Licht (2011, реж. Томас Янце)
• Viva la vida (2011, реж. Томас Янце)
• Feuertaufe (2013, реж. Емма Дорн)
• Loreley (2015, реж. Басті Гансен)
• Sternhagelvoll (2016, реж. Уве Фладе)
• Störtebeker (2016, реж. Уве Фладе)
• Lieb Vaterland, magst ruhig sein (2016, реж. Уве Фладе)
• Troja (2020, реж. Йорн Гайтманн)
• Kompass zur Sonne (2020, реж. Олівер Зоммер)
• Schenk nochmal ein (2020, реж. Олівер Зоммер)
• Wintermärchen (2020, реж. Інго Шпьорль)
• Weckt die Toten (2023, реж. Маркус Гервінат)
• Wolkenschieber (2024, реж. Голгер Фіхтнер)
• Feine Seele (2024, реж. Голгер Фіхтнер)

Відеоігри

• 2001 — відеогра Gothic. З'являються персонажі, схожі на учасників гурту, що співають одну з їхніх пісень «Herr Mannelig» у главі 2, в «Old Castle»

Посилання

• Офіційна сторінка [Архівовано 1 жовтня 2021 у Wayback Machine.](нім.)(англ.)(ісп.)