Ват
Ват (Вт, W, англ. watt) — одиниця вимірювання потужності у SI.
Ват | ||||
Однофазний електродинамічний демонстраційний ватметр системи Бесслера у Музеї науки і технології (Мілан) | ||||
Загальна інформація | ||||
---|---|---|---|---|
Система одиниць | Похідні одиниці SI | |||
Одиниця | потужності | |||
Позначення | Вт або W | |||
Названа на честь | Джеймс Ватт | |||
Розмірність | ||||
Перерахунок в інші системи | ||||
1 Вт в... | дорівнює... | |||
основних одиницях SI | кг⋅м2⋅с−3 | |||
одиницях СГС | 1×107 ерг⋅с−1 | |||
Ват у Вікісховищі |
Один ват дорівнює потужності, при якій робота в один джоуль здійснюється за одну секунду:
Ват — похідна одиниця у SI, а тому визначений із точністю, що залежить від точності визначення основних одиниць: метра, кілограма і секунди.
Ват використовується також для вимірювання активної електричної потужності та потужності теплового потоку або потоку випромінювання, що еквівалентні механічній потужності.
Активна електрична потужність величиною 1 ват визначається як потужність постійного електричного струму з силою 1 ампер при напрузі 1 вольт.
Одиниця названа на честь шотландського винахідника Джеймса Ватта за його вклад у створення парового двигуна та була ухвалена Британською науковою асоціацією у 1882 р., а на 11-й Генеральній конференції мір та ваг у 1960 р. була включена у SI.
Кратні й частинні одиниці
ред.Десяткові кратні й частинні одиниці утворюють за допомогою стандартних префіксів SI.
Кратні | Частинні | ||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Величина | Назва | Позначення | Величина | Назва | Позначення | ||
101 Вт | декават | даВт | daW | 10−1 Вт | дециват | дВт | dW |
102 Вт | гектоват | гВт | hW | 10−2 Вт | сантиват | сВт | cW |
103 Вт | кіловат | кВт | kW | 10−3 Вт | міліват | мВт | mW |
106 Вт | мегават | МВт | MW | 10−6 Вт | мікроват | мкВт | µW |
109 Вт | гігават | ГВт | GW | 10−9 Вт | нановат | нВт | nW |
1012 Вт | терават | ТВт | TW | 10−12 Вт | піковат | пВт | pW |
1015 Вт | петават | ПВт | PW | 10−15 Вт | фемтоват | фВт | fW |
1018 Вт | ексават | ЕВт | EW | 10−18 Вт | атоват | аВт | aW |
1021 Вт | зетават | ЗВт | ZW | 10−21 Вт | зептоват | зВт | zW |
1024 Вт | йотават | ЙВт | YW | 10−24 Вт | йоктоват | йВт | yW |
застосовувати не рекомендовано
|
Перетворення на одиниці вимірювання потужності в інших системах
ред.Ват зв'язаний з іншими одиницями вимірювання потужності такими співвідношеннями:
Приклади у природі
ред.Величина | Опис |
---|---|
10−9 ват | Потік енергії потужністю приблизно в 1 нВТ падає на поверхню землі площею 1 м² від зірки яскравістю в +1,4 зоряної величини. |
5 × 10 -3 ват | Таку потужність (або близьку до неї) мають звичайні лазерні указки. |
1 ват | Приблизна потужність передавача звичайного мобільного телефону. |
10 3 ват | Невеликий обігрівач має потужність близько 1 кВт. Середнє споживання енергії одного домашнього господарства у США становить приблизно 8900 кВт·год за рік, це відповідає рівномірно споживаної потужності 1 кВт протягом року. |
6 × 10 4 ват | Легковий автомобіль із двигуном потужністю 80 кінських сил має потужність приблизно рівну 60 кВт. |
12 × 10 6 ват | Електропоїзд Eurostar має потужність близько 12 МВт. |
8,2 × 10 9 ват | Електростанція Касівадзакі-Каріва у місті Касівадзакі (Японія), найбільша у світі атомна електростанція, при пікових навантаженнях виробляє 8,212 ГВт електроенергії. |
2,24 × 10 10 ват | Найбільша існуюча електростанція Санься (ГЕС Три ущелини) (Китай). Проектна потужність ГЕС — 22,4 ГВт електроенергії. |
10 12 ват | Пікова потужність середнього удару блискавки приблизно дорівнює 1 ТВт. |
1,9 × 10 12 ват | Загальна потужність споживаної людством електроенергії у 2007 р. у середньому оцінювалося в 1,95 ТВт; |
174 × 10 15 ват | Виходячи з середньої потужності потоку енергії на поверхні Землі в 1,366 кВт/м², загальна потужність потоку енергії сонячного випромінювання, що падає на Землю, приблизно дорівнює 174 ПВт. Таким чином, якби Земля не перевипромінювала енергію у навколишній простір, вона ставала б важчою на 1,94 кг щосекунди. |
3,86 × 10 26 ват | Повна потужність випромінювання Сонця оцінюється вченими в 386 ЙВт[2], що більш ніж у два мільярди разів більше, ніж потужність випромінювання, що падає на поверхню Землі. Іншими словами, унаслідок термоядерних реакцій у центрі Сонця, наше світило щомиті втрачає масу близько 4 000 000 тонн. |
Різниця між поняттями кіловат і кіловат-година
ред.Через схожість назв кіловат і кіловат-годину часто плутають у повсякденному вжитку, особливо коли це стосується електроприладів. Однак ці дві одиниці вимірювання стосуються різних фізичних величин. У ватах і, отже, у кіловатах вимірюється потужність, тобто кількість енергії, спожита приладом за одиницю часу. Ват-година і кіловат-година є одиницями вимірювання енергії, тобто ними визначається не характеристика приладу, а кількість роботи, виконаної цим приладом.
Ці дві величини пов'язані таким чином. Якщо лампа розжарення потужністю у 100 Вт працювала протягом 1 години, її робота вимагала 100 Вт·год енергії, або 0,1 кВт·год, а 40-ватна лампочка споживе таку ж кількість енергії за 2,5 години. Потужність електростанції вимірюється у мегаватах, але кількість проданої електроенергії буде вимірюватися у кіловат-годинах (мегават-годинах).
Див. також
ред.- Ват-година — одиниця вимірювання роботи.
- Ватметр
Примітки
ред.- ↑ 6.5.3 // Quantities and units—Part 1: General — 1 — ISO, 2009. — P. 18. — 41 p.
- ↑ The Sun on nineplanets.org (англ.). Архів оригіналу за 22 серпня 2011. Процитовано 3 квітня 2010.
Джерела
ред.- Наказ Міністерства економічного розвитку та торгівлі України від 25.08.2015 № 914. [Архівовано 20 серпня 2019 у Wayback Machine.] Про затвердження визначень основних одиниць SI, назв та визначень похідних одиниць SI, десяткових кратних і частинних від одиниць SI, дозволених позасистемних одиниць, а також їх позначень та Правил застосування одиниць вимірювання і написання назв та позначень одиниць вимірювання і символів величин.
- Яворський Б. М., Детлаф А. А., Лебедєв А. К. Довідник з фізики для інженерів та студентів вищих навчальних закладів / Пер. з 8-го, переробл. і випр. рос. вид. — Т.: Навчальна книга — Богдан, 2007. — 1040 с. — ISBN 966-692-818-3.
- Біленко І. І. Фізичний словник. — К.: Вища школа, Головне видав. 1979. — 336 с.