ТЕМА 6. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХVІ СТ.

На середину XVI ст.:

• більшість українських земель входила до складу Великого
князівства Литовського (Волинь, Київщина, Переяславщина і

• Поділля);
у складі Польського королівства. Перебувала Галичина та

•• Західне Поділля;
Московському царству належала Чернігово-Сіверщина;

• Молдавії — Буковина;
Трансільванії — Східне Закарпаття, Західне Закарпаття було у

• володіннях австрійських Габсбургів;

південь України входив до складу Кримського ханства;

Люблінська унія 1569 р.

Люблінська унія – об’єднання Великого князівства
Литовського і Польщі в одну державу – Річ Посполиту

1
 ПРИЧИНИ

• прагнення отримати військову допомогу з боку Польщі в

боротьбі з Московською державою;

• польська шляхта сподівалася в такий спосіб розширити свої

володіння;

• українська, білоруська та литовська шляхта була зацікавлена в

польській моделі державності з притаманними їй політичними
правами та становими привілеями для шляхти.

НАСЛІДКИ
• Королівство Польське та Велике Князівство
об’єдналися в одну державу – Річ Посполиту.
Литовське

• Результат: українські землі, що належали Литві, стали частиною

Польщі.

• Розпочалося окатоличення, ополячення та колонізація України.

• Виникнення на українських землях великих маєтків польської

шляхти, закріпачення, зростання гноблення.

• Через Польщу на українські землі поширювався

західноєвропейський культурний вплив, розвиток освіти.

2
Державний устрій Речі Посполитої

• утворення Речі Посполитої, федеративної держави, яку

очолював виборний король, спільний сейм і сенат;

• створення єдиної грошової

зовнішньої політики;
системи, ведення спільної

• шляхта зрівнювалася в правах і отримувала право на

володіння маєтками по всій території держави. Майже всі
українські землі, за винятком Берестейщини, відходили під
владу польської шляхти;

• збереження Польщею і Литвою свого державного статусу —

окреме законодавство, судова система, центральний і
територіальний уряди, військо та фінанси.

3
 На українських землях були створені Руське, Белзьке,
Волинське, Подільське, Брацлавське та Київське воєводства.

Зростання попиту на зерно у Європі сприяло тому, що

польські пани активно почали закріпачувати селян та створювати
на українських землях фільварки.

Фільварок — панський сільськогосподарський хутір,

багатогалузеве господарство, орієнтоване на виробництво збіжжя
на продаж. Використовувалася праця кріпаків.

1588 р. – ІІІ Литовський статут остаточно запровадив на

приєднаних землях кріпацтво.

4
 Судочинство зберігалось за Литовськими статутами

Перший Литовський статут

Click
1529
to edit Master title style
Зміцнення прав шляхти, затвердження їхньої влади
над селянами. Юридичне затвердження прав
шляхти на землю.

Другий Литовський статут

Скасування обмежень на земельну власність
1566
шляхти, збільшення покарань для селян, строк
розшуку втікачів – 10 років.

Третій Литовський статут

1588
закріпачення селян

• тодішню соціальну піраміду очолювала родова знать —

українська шляхта (князі, пани, середня і дрібна шляхта).
Зацікавлені у прибутках феодали (землевласники) розширювали
фільварки — господарства із застосуванням на панській землі
примусової праці залежних селян. Феодали захоплювали землю
селян і примушували їх працювати на себе власним інвентарем

•• — тобто впроваджували панщину;

ще одним привілейованим станом залишалося духівництво;
напівпривілейований стан — міщанство (патриціат, бюргерство,

• плебс);
непривілейований стан — селянство, для якого це був час
зростання панщини, повинностей і податків, їх перетворення на
безправний додаток до фільварку.

5
 Релігійне життя
У XVI ст. Європу охопила Реформація

Реформація
Click to —edit
боротьба проти католицької
Master церкви
title style
•• За «дешеву» церкву;
За богослужіння рідною мовою;

Реформаторський рух у Європі поклав початок новому

напрямові в християнстві — протестантизму

Контрреформація — намагання католицької церкви відновити

втрачені позиції
• Діяльність ордену єзуїтів

1556-1561 рр. — Пересопницьке Євангеліє

перший переклад Святого Письма староукраїнською мовою під
впливом реформаційних ідей

Пересопницьке Євангеліє

6
 Братства
Для захисту православної церкви і під впливом реформаційних
ідей в українських містах почали діяти братства

Братства – національно-релігійні об’єднання міщан при

православних церквах

Мета діяльності:
• боротьба проти польсько-католицької експансії у кінці ХVІ - на

•• початку ХVІІ ст.;

релігійна та культурно-просвітницька;

• опікування православною церквою;

за «дешеву» і загальнодоступну церкву;

1586 р. за Львівським Успенським братством установлювалося

право зверхності над іншими братствами та контроль за
духівництвом і утворилася перша братська (слов’яно-греко-
латинська) школа.

Ставропігія – окрема церковна

одиниця, що має право
підкорятися юрисдикції не
місцевого ієрархова, а
безпосередньо патріархові

З ініціативи Львівського
Успенського братства утворено першу
братську школу. Усього наприкінці XVI –
XVII ст. в Україні діяло 30 братських
шкіл, які давали середню освіту
Ансамбль Львівського
Успенського братства

7
 Становище православної церкви:

• постійне порушення прав церкви, призначення на посади

єпископів замість виборності, надання посад світським особам,
розпоряджання церквами і монастирями на підставі права

• власності, поширення католицизму;

відсутність високої освіти серед духовних осіб, деморалізація
митрополитів і єпископів, які фактично зраджували свою церкву

• і народ, втручання світських осіб і держави у справи церкви;

православні святині приходили в запустіння, грабувалося і

• нищилося церковне майно;

проголошення у Москві самостійного патріархату, його
недвозначні наміри щодо українських земель.

Для того, щоб підпорядкувати українське православне

населення під католицьку віру, вирішено було створити нову
церкву, яка б підпорядковувалась Папі Римському, але зберігала
православний обряд.

Берестейська унія
1596 р. — прийняття Берестейська церковна унія.
Утворилась греко-католицька цервка (уніатська).

Представники вищого духівництва, зокрема Іпатій Потій,

українські магнати і шляхта стали схилятися до ідеї об’єднання з
римо-католицькою церквою, вважаючи, що воно:

• дозволить зрівняти
католицькими
в правах православних ієрархів із

8
• сприятиме
культурою;
тіснішому зближенню із західноєвропейською

• Click to edit Master title style

стане засобом оновлення православної церкви, піднесення її до
потреб часу.

Для цього було скликано Берестейський церковний собор

(1596). На ньому відбувся розкол. Значна частина шляхти і міщан,
селянство не підтримувало ідею унії. Боротьбу з нею очолив В.-К.
Острозький. Та все ж попереднє рішення про союз православної та
римо-католицької церкви було ухвалено.

ПРИБІЧНИКИ ПРОТИВНИКИ
Іпатій Потій, Михайло Костянтин Острозький,
Рогоза, Кирило Гедеон Балабан та ін.
Терлецький та ін.

Православне духовенство, що прийняло унію, було зрівняне в

правах з католицьким, звільнялось від сплати податків та
виконання інших повнностей

Берестейська церковна унія

• Підпорядкування Папі Римському

• Обряди, свята, іконопис, храми, богослужіння - православні

• Греко-католицькі священники зрівняні в правах з католицькими

• Уніатська шляхта нарівні з католицькою могла претендувати на

державні посади

9
 Наслідки Берестейської унії на українських землях

• Збереження панівного становища католицької церкви;

• Покатоличення української шляхти;

• Діяльність в Україні католицьких єзуїтських орденів;

• Розкол національної єдності українців;

• Збереження напруження
православною церквами;
в стосунках між католицькою і

Церковна Берестейська унія дала поштовх для поширення

полемічної літератури.

Полеміка – спір, суперечка

Полемічна література – твори, у яких відображалась

релігійна дискусія між представниками православної та
католицької церкви

За унію Проти унії

Герасим Смотрицький
«Ключ царства небесного»,
Іпатій Потій «Унія»,
Мелетій Смотрицький
«Антиризис»
«Тренос», Іван Вишенський
«Послання до єпископів»

10
 Входження українських земель до складу Речі Посполитої та
безпосереднє їх підпорядкування Польщі мало ряд негативних та
позитивних наслідків

Негативні наслідки: Позитивні наслідки:

• соціальне гноблення • розвиток в Україні освіти та

українського
створення
народу:
фільварків, • друкарства
поширення ідей

••
збільшення

національний гніт
панщини,
запровадження кріпацтва • Реформації
виникнення
героїка
козацтва,
боротьби з
наступ католицької церкви турецько-татарською
на православну, агресією
загострення релігійного
протистояння, церковний
розкол.

Культура

Найвизначнішим явищем освіти

другої половини XVI ст. була Острозька
академія, створена на основі
острозького культурно-освітнього
осередку, який зібрав у своєму
родовому маєтку в 1576 р. князь
Василь-Костянтин Острозький

11
 Особливе місце серед магнатів Речі Посполитої посідав
Василь-Костянтин Острозький, одна з найбагатших і
найвпливовіших постатей у всій державі. Василь-Костятнтин
Острозький сповідував православ’я, відмовився перейти в
Click to edit Master title style
католицизм і активно підтримував Руську православну церкву.

За його вплив та багатстсво його називали «некоронований

король Русі»

Першим ректором закладу був Г. Смотрицький, учений і

письменник, автор низки полемічних трактатів, зокрема твору
«Ключ царства небесного» (1587 р.). У школі викладалося «сім
вільних наук», ґрунтовно вивчалися мови (у тому числі
латинська), навчання передбачало здобуття початкової та
середньої освіти з елементами вищої. В академії працювали
найкращі українські вчені та педагоги, а також деякі закордонні
спеціалісти. Серед вихованців закладу багато видатних
особистостей, наприклад, Петро Сагайдачний.

В Острозі кілька років працював і видав справжній шедевр

(Острозьку Біблію, 1581 р.) Іван Федорович. До цього він у 1574
р. видав у Львові «Апостол» і «Буквар». Серед перших підручників
була «Граматика словенська» (1596 р.), автором якої був
Лаврентій Зизаній.

12
 ВИНИКНЕННЯ УКРАЇНСЬКОГО
КОЗАЦТВА
Click to edit Master title style
Українське козацтво як суспільний стан в Україні почало
формуватися з кінця XV — початку XVI ст. Перша згадка про
українських козаків датована 1489 р.

В українській мові слово «козацтво» визначає суспільний стан

вільних від кріпосного права людей, які займалися господарською
діяльністю й обороняли Україну від іноземних загарбників. Козаків
називали запорозькими, оскільки основні їхні центри
розташовувалися нижче дніпровських порогів.

Причини виникнення козацтва

• економічні: захоплення українських земель польськими та

литовськими феодалами, нестача власної землі у селян і як
наслідок — переселення селян на Дике поле, у Запоріжжя та

• нижнє Подніпров’я;
соціальні: посилення феодального гніту, оформлення кріпосної

• залежності;
політичні: намагання Польщі встановити контроль над

• утікачами в Подніпров’ї;
національно-релігійні: політика колонізації, гоніння на

• православну церкву;
військові: необхідність захисту кордонів від зазіхань Кримського
ханства.

Козаками ставали передусім селяни, а також міщани і дрібна

шляхта. За національним складом козацька спільнота була дуже
неоднорідною: до неї входили молдавани, литовці, білоруси,
росіяни і навіть татари, але найбільше було українців.

13
 Дике поле – степова частина України, яка залишалась
незаселеною у XIV – XV ст. через загрозу постійних нападів
кримських татар

Джерелами формування козацтва:

•• Селяни-втікачі

•• Різні категорії служилих людей

Уходники
Шляхта позбавлена власності

Уходники — селяни, міщани, бояри і навіть маґнати, які у XIV –

XVI століттях ходили на «уходи» в степ на полювання, рибальство,
збирання меду. Йшли навесні на низ Дніпра, а взимку поверталися
до своїх осель.

14
 Поява Запорізької Січі
Своєрідною столицею козаків була Запорозька Січ. Назва
«Січ» походить від слова «сікти» і означає укріплення з дерева,
хмизу, глини. Розташовувалися січі на дніпровських островах. Їх
укріпляли ровами та високими валами з дерев’яним частоколом.
Фортеця мала великі башти з бійницями для гармат. Іноді до річки
проривали підземний хід.

Першою з відомих січей називають

Хортицю (1556 р.), створену Дмитром
Вишневецьким. Крім Хортицької, також
відомі такі січі: Базавлуцька, Томаківська,
Чортомлицька, Кам’янецька тощо.

Причини появи Запорозької Січі

• потреба організації козацтва у зв’язку із зростанням його

• чисельності на середину ХVІ ст.;

необхідність захисту українських земель від зростаючої
татарської агресії.

Назва Запорізька Січ (тому що за порогами Дніпра —

великими каменями) починає вживатися щодо величезних
територій степової України, тобто це і столиця, і сама козацька
держава.

15
 За свідченням Д. Яворницького існували 8 січей:

1. Хортицька (1556–1557) - перша

2. Томаківська (1563–1593)
3. Базавлуцька(1593–1638)
4. Микитинська (1639–1652)
5. Чортомлицька (1652–1709)
6. Кам'янська (1709–1711)
7. Олешківська (1711–1734)
8. Нова (Підпільненська) (1734–1775)

На Січі у центрі розташовувався майдан із церквою, від

нього відходили довгі будинки — курені, у яких жили січовики.

16
• курінь водночас був і військовою одиницею, а всього їх

• налічувалося 38.
Земля Війська Запорозького поділялася на паланки (полки). Це
слово означало і фортецю, і територію, до якої вона прилягала, і

•• адміністрацію.
Протягом ХVІ – ХVІІ ст. січові землі поділялися на 5 паланок.
Основна частина запорожців проживала за межами Січі у
зимівниках.

Уся повнота влади в козацькій державі належала Січовій, або

Військовій, раді!

Гетьман (кошовий отаман) Військова старшина

військовий обозний, військовий

осавул, військовий писар,
військовий суддя та інші.

Клейноди — відзнака, атрибути і символи військової та

цивільної влади й окремих військових і цивільних урядів.

Булава – символ Печатка – символ

влади гетьмана влади писаря

17
 Бунчук – символ влади
Click to edit Master title style гетьмана

Козацькі литаври

Козацька хоругва Пірнач – символ влади

(корогва) - прапор старшини

Вищим органом влади на Січі була Козацька рада, брати

участь у якій мали право всі козаки.

До компетенції загальної ради входило обговорення всіх

найважливіших справ життєдіяльності козацького товариства:

18
 • встановлення військового устрою;

• вирішення питань війни і миру;

• ведення переговорів із представниками інших країн;

• організація військових походів;

• покарання злочинців;

• розподіл угідь;

• важливою функцією ради було обрання уряду Січі – військової

старшини, а також органів місцевої влади – паланкової або
полкової старшини.

Реєстрове козацтво — це козаки, зараховані на військову

службу Речі Посполитої і записані у спеціальні списки – реєстри.

Ідея створення козацького реєстру належала польському

королю Сигізмунду І, який у 1524 р. запропонував сформувати для
захисту південних кордонів держави наймане військо із
запорозьких козаків.

Втілив цю ідею його наступник — Сигізмунд II Август. У 1572 р.

300 найманих козаків були записані в реєстр і отримали назву
реєстрових. Пізніше реєстр збільшувався і становив, залежно від
певних обставин, від 1 до 6 тисяч козаків (на середину XVII ст.).

19
 Права та привілеї реєстрового козацтва:
•• право землеволодіння, заняття промислами і торгівлею;

•• отримували плату за військову службу;

звільнялися від сплати податків та виконання повинностей;

•• обирали гетьмана і старшину на козацькій Раді;

мали власну судову й адміністративну юрисдикцію;
у містечку Трахтемирів на Київщині мали власний монастир —
як шпиталь і арсенал.

Реєстровці зобов’язувалися підпорядковуватися офіцерам,

яких призначив король, і не нападати самовільно на Кримське
ханство.

Козацькі полки створювала і Московська держава: на

Слобожанщині в середині XVII ст. існувало 5 козацьких полків (у
тому числі Харківський), що підпорядковувалися російському
командуванню.

Перші козацькі повстання

Причини повстань:

• Соціальне
кріпацтво.
гноблення українців: фільварки, панщина,

• Національне гноблення: експансія шляхти на вільні українські

землі, колонізовані «уходниками»; зіткнення інтересів шляхти
та козацва.

• Релігійний наступ католицизму, утиски православ’я.

20
 Козацьке повстання під проводом
Криштофа Косинського (1591 – 1593)

Косинський був дрібним шляхтичем з Підляшшя. Його

Click to edit Master title style
маєток відібрали українські магнати Олександр Вишневецький і
Януш Острозький. Він вирішив поквитатися за свою кривду.

•• Територія: Поділля, Київщина, Волинь.

• Учасники: козаки, селяни-втікачі, міщани.

1593 р. - повстанці зазнали поразки під П’яткою.

Повстання Криштофа
Косинського було першим
великим збройним виступом
козацтва за свої соціальні і
станові права.

Загинув Косинський у травні 1593 р. під Черкасами.

Повстання було придушено в травні.

Козацьке повстання під проводом

Северина Наливайка (1594 – 1596)

•• Територія: Брацлавщина, Київщина, Волинь.

•• У 1596 р. - повстанці зазнали поразки на р. Солониця

Табір козаків захоплено і всіх страчено (козаків і їхні сім’ї).

• Наливайка стратили у Варшаві у 1596 р.

Повстання було придушено.

21
 Козацьке повстання під керівництвом С. Наливайка (також
Лободи, Шаули) набуло рис козацької війни, тобто масової
збройної боротьби козаків за свої станові інтереси, яка
охопила велику територію і призвела до стрімкого зростання
рядів повстанців за рахунок покозачення селян і міщан.

Наслідки перших козацьких повстань

•• козацтво проявило себе новою суспільної силою;

•• фактично козацтво очолило визвольний рух;

масове покозачення селян і міщан;

• спроба поширення прав реєстровців на все козацтво;

вперше висунута ідея створення окремої території без поляків;

22
Культура другої половини XVI ст.

Мініатюри Пересопницького Євангелія.

Між 1556—1561 рр.

Успенська церква та вежа Корнякта у Львові

23
 Будинок Корнякта у Львові

Гравюра із зображенням Євангеліста Луки з львівського

«Апостола». 1574 р.

24