Сакральні простір і час в українській народній картині "Козак-Мамай", 2016
Cтале поєднання таких символів як спис – кінь – дерево утворює певну систему образів в українсько... more Cтале поєднання таких символів як спис – кінь – дерево утворює певну систему образів в українському фольклорі. Така система у зразках усної народної творчості формує описи магічних дій або ж задіяна у ритуалі. Якщо ця комбінація образів у наративах отримує вищезгадані функції, то зображення аналогічної в образотворчому фольклорі, ймовірно, також слугує ілюстрацією до магічних і ритуальних дій.
Активне виконання реформи децентралізації влади, розпочате у 2014 році, передбачає забезпечення ... more Активне виконання реформи децентралізації влади, розпочате у 2014 році, передбачає забезпечення якісних і доступних культурних послуг в громадах, а це безпосередньо передбачає розробку механізмів фінансування культури та відповідне прийняття політичних рішень. Імплементація сучасних результатоорієнтованих методів бюджетування спрямована на перехід від утримання бюджетних закладів культури до фінансування культурних послуг, які вони надають. Відповідна трансформація підходу сприятиме оптимізації та ефективнішому використанню наявних ресурсів, що також є одним із наскрізних завдань згаданої реформи. Відтак сфера культури створюватиме необхідну екосистему для розвитку людського та соціального капіталу в українському суспільстві, тим самим сприяючи підвищенню конкурентоспроможності регіонів. Аналітична записка підготовлена з метою надання інформації щодо світових практик багатоканального фінансування культури та імплементації критеріїв ефективності діяльності закладів культури як підґрунтя для фінансування з державного та місцевого бюджетів, а також пропозицій адаптації зазначених диференційованих механізмів до вітчизняних потреб галузі. Розробка та впровадження критеріїв ефективності діяльності закладів культури як визначальних для надання фінансування дозволило би реалізувати чільні для вітчизняного дискурсу стратегічні завдання: підтримку існуючої інфраструктури мережі закладів культури за рахунок стимулювання працівників сфери до створення конкурентоспроможного культурного продукту, що в свою чергу розширюватиме аудиторію його споживачів та залучатиме до екосистеми культури нових агентів, мотивуючи їх до подальшої якісної роботи і формування конкурентного ринку культурних послуг.
На жаль, всі роки незалежності України справа охорони та збереження культурної спадщини була прак... more На жаль, всі роки незалежності України справа охорони та збереження культурної спадщини була практично місією нездійсненною для вузької спільноти небайдужих – істориків, краєзнавців, мистецтвознавців, журналістів та громадських активістів. Лише у 2000 році було прийнято Закон України «Про охорону культурної спадщини», предметом охорони якого є пам’ятки національного та місцевого значення, внесені до переліку відповідних об’єктів. Проте на практиці існує невеличке «але» – існуючий перелік не зазнавав суттєвих змін і перевірок з часу успадкування його незалежною Україною від УРСР, а ті зміни, що вносилися, найчастіше стосувалися виключення об’єктів зі списку. Відтак, окрім загальновідомих пам’яток та об’єктів, що належать до Світової спадщини ЮНЕСКО, стан решти та навіть сам факт їх існування нині достеменно невідомий.
Останнім часом є певні зрушення і в цьому питанні, адже минулого року тоді ще міністр культури Євген Нищук урочисто оголосив запуск пілотного проекту – електронного обліку об’єктів культурної спадщини «Державний реєстр нерухомих пам’яток України» на базі Вінницької області. Пілот розробили на основі реалізованої 2018 року за підтримки УКФ ініціативи «Культурна спадщина в атласній геоінформаційній моделі сталого розвитку України. Концепція та електронний макет моделі» Інституту географії Національної академії наук України. Про результати впровадження міністерського пілотного проекту «Державний реєстр нерухомих пам’яток України» і стан його реалізації нині невідомо.
Наразі Україна є чи не єдиною країною у світі, в якій існують державні пожиттєві стипендії митцям... more Наразі Україна є чи не єдиною країною у світі, в якій існують державні пожиттєві стипендії митцям (минулого року від цієї практики відмовилися останні з європейських «могікан» – уряд Швеції).
Станом на 2019 рік у нашій державі виплачувалося 315 таких пожиттєвих стипендій для митців 70+, в тому числі 20 державних довічних стипендій для лауреатів Національної премії України імені Тараса Шевченка. Якщо додати до цієї кількості ще 200 дворічних державних премій діячам культури та мистецтв, які присуджуються двічі на рік і до всього можуть бути надані повторно, то матимемо приблизне уявлення про масштаби державної підтримки митців пенсійного віку.
Зважаючи на той факт, що серед вимог до поданих інституціями кандидатів відсутня будь-яка згадка про творчу діяльність протягом року, що передує поданню (участь у виставках/виставах тощо), то весь процес можна підсумувати як беззастережне і безумовне надання соціальної допомоги митцям-пенсіонерам. Справа шляхетна, але її масштаби абсолютно не співмірні з мінімальними обсягами підтримки молодих митців та нових проектів, спрямованих на розвиток української культури та мистецтва.
Культурні та креативні індустрії за підтримки УКФ, 2019
Обрані пріоритети підтриманих УКФ проектів відображають основні напрями їх концептуалізації. Найб... more Обрані пріоритети підтриманих УКФ проектів відображають основні напрями їх концептуалізації. Найбільше із пропонованих Фондом пріоритетів грантоотримувачам імпонував «сприяння розвитку освітніх ініціатив та підтримка закладів мистецької освіти», що більш ніж виправдано за умов реструктуризації відповідних закладів в рамках впровадженої дещо контроверсійної реформи мистецьких закладів освіти та закладів початкової мистецької освіти. І половина проектів із зазначеним освітнім пріоритетом дійсно була спрямована саме на сприяння мистецькій освіті дітей віком до 12 років.
Наступним за популярністю несподівано, у порівнянні з показниками інших секторів 2018, виявився пріоритет «підтримка інклюзії, розширення аудиторії через залучення різних вікових та соціальних груп». На третьому місці за пріоритетністю для грантоотримувачів сектору культурних та креативних індустрій цілком виправдано опинилася «підтримка розвитку молодих митців та сприяння реалізації культурних і мистецьких дебютів» як логічне доповнення найпопулярнішого пріоритету. Тож позитивною є основна тенденція проектів підтриманих УКФ у секторі культурних та креативних індустрій у 2018 році – переважно пріоритезувати найвразливіші напрями роботи своєї сфери.
тенденції, продемонстровані заявниками сектору культурної спадщини УКФ у 2018 році такі: висока а... more тенденції, продемонстровані заявниками сектору культурної спадщини УКФ у 2018 році такі: висока активність столиці та територіальних одиниць середнього та вищого рівнів, низький рівень залучення представників менших населених пунктів; зорієнтованість заявників на діджиталізацію державного Музейного фонду України; домінування перформативного фольклорного культурного продукту у міжнародних проектах та зосередженість на ремеслах в індивідуальних та національних проектах у підсекторі нематеріальної культурної спадщини. Однією з тенденцій сектору ми також відмітили вибір заявниками за об’єкт дослідження феномен, що вже має певний ступінь «дослідженості», популярності та фактичне ігнорування загальновідомих прогалин сектору.
Справжня інклюзія: not wrong, just different, 2020
Поняття «інший/інакший» безпосередньо пов’язане з інклюзивністю в широкому сенсі слова. Саме воно... more Поняття «інший/інакший» безпосередньо пов’язане з інклюзивністю в широкому сенсі слова. Саме воно для наукового середовища стало тим своєрідним маркером виходу homo sapiens із тваринного світу для створення ойкумени з її бінарними опозиціями на кшталт «живе-мертве», «верх-низ» і «свій-чужий». Такий поділ сприяв структуруванню світу первісною людиною, формуванню кланів, спільнот, ієрархій та утворенню міжособистісних зв’язків, а відтак сприяв виживанню. Рудименти цієї примітивної бінарності сприйняття і досі періодично виринають у категоричному протиставленні явищ, в абсолютизації феноменів та в радикальному поділі світу на умовні «чорне» та «біле». І саме поступовий перехід від опозицій до кореляцій, мотивований пошуком шляхів до порозуміння та механізмів гармонійного спів-існування, спів-праці та спів-чуття, у світовому культурному дискурсі вважають чільною ознакою позитивної динаміки сучасного цивілізаційного розвитку.
Поняття "естетика страждання" об'єднує собою явище і термін на його означення. Останній виокремив... more Поняття "естетика страждання" об'єднує собою явище і термін на його означення. Останній виокремився у XIX столітті і частіше застосовується при розгляді літературних питань, в той час як перше століттями осмислювалось філософією, а пізніше психологією. Хоч такий "розподіл сфер" має досить спрощений характер, проте своєю схематичністю дає можливість хоча б на загальному рівні з'ясувати окремі смислові відтінки. На жаль, помилково вважати, що термін "естетика страждання" введений В.Стусом , адже ще 1928 року М.Вороний вживає його у творчій автобіографії, адресованій О.Білецькому. Аналіз цього поняття знаходимо і в ранніх працях С.Кіркєгора. Тож цей термін не несе в собі безпосередніх рис Стуса-автора, проте "естетика страждання" як явище набуває у поезії В.Стуса особливих психологічних форм. Глибшому осягненню основи цих форм сприяють не стільки навіть теорії популярних сьогодні західних філософів, скільки розуміння "давньої філософії потужної біблейської етики" , у якій вигідна віра у Пророка-царя замінюється жертовною вірою у Пророка-розп’ятого. Лише крізь страждання пізнається істина — ця теза є однією з головних складових філософсько-психологічної основи як релігії так і мистецтва. "Відшукування душевної рівноваги в стражданні, задоволення в горі і задоволення горем — ось його (мистецтва — М.Ч.) підступна мета" . Коли існує реальна загроза власного збайдужіння чи людського відчуження (а це проблема не лише нашого дегуманізованого часу!), єдиною протиотрутою залишається відкритість внутрішньому болеві, навіть самочинному чи гіпертрофованому сприйманням, аби відчутному.
У своїй студії “Жіноча неволя в руських піснях народних”(1883р.) І.Я. Франко аналізував пісенні м... more У своїй студії “Жіноча неволя в руських піснях народних”(1883р.) І.Я. Франко аналізував пісенні матеріали, зібрані ним самим “і товаришами (особливо М.Павликом, Ів.Мохом і др.) в різних околицях Галичини” в останню чверть ХІХ століття. Ця розвідка пропонує детальний розгляд етапів життя жінки від незарученої дівчини, заміжньої молодиці до удови та виявляє причини висловленого у піснях жіночого нещастя, як то нещасливе кохання, силуване заміжжя, “нерозважлива любов” (народження позашлюбної дитини), економічна залежність від чоловіка, чоловіче п'янство, недоброзичлива чоловікова родина тощо. Серед цих лих І.Я.Франко особливо виділяє ті, що пов'язані з любов'ю дівчини до козака.
The obstacles to the interpretation of the Ukrainian folk painting “Cossack Mamay” are caused by ... more The obstacles to the interpretation of the Ukrainian folk painting “Cossack Mamay” are caused by the researchers’ views of the Cossacks phenomenon, inherited from Soviet historiography. To my mind the main reason for a rather poetic than theoretic explanation of the painting’s essential matter is the fact that post-Soviet historians still do not regard the Ukrainian Cossacks to be a monastic military order with its special religious practice.
Стаття пропонує історико-генетичний та історико-типологічний аналіз міфічних основ центрального о... more Стаття пропонує історико-генетичний та історико-типологічний аналіз міфічних основ центрального образу української народної картини «Козак-Мамай» у контексті української міфології та світової сакральної іконографії, що дозволяє відтворити чимало особливих зв'язків між фольклорними образами запорозьких козаків та міфічними уявленнями про культурних героїв та першопредків міфічного “первісного часу”, які до цього часу лишалися поза увагою науковців. Розвідка також висуває гіпотезу щодо генези та функцій популярних творів української традиційної культури – картин “Козак Мамай”.
This article presents a historical-genetic and a historical- typological analysis of the mythical background of the central figure of Ukrainian folk painting “Cossack-Mamai” in the context of Ukrainian mythology and world sacred iconography, and that helps us to reconstruct some specific correlations between the folk images of Zaporozhe Cossacks and the mythical idea of a Culture hero of the Dream time, which has been ignored till now by the official science. The research advances a hypothesis of the genesis and functions of this popular piece of Ukrainian traditional culture – the folk paintings “Cossack Mamai”.
Тези науково-краєзнавчої конференції "Стародавній Меджибіж в історико-культурній спадщині України... more Тези науково-краєзнавчої конференції "Стародавній Меджибіж в історико-культурній спадщині України: містечка Правобережної України - історія, проблеми, перспективи розвитку", жовтень, 2015
Новизна нашого дослідження полягає не лише у відсутності вивчення сюжету рельєфу скельного храму в м. Буша з фольклорно-міфологічного боку та його типологічного аналізу, але й у методології реалізації студій – дослідження зразка сакрального мистецтва за допомогою фольклорного матеріалу та інструментарію. Структурний метод дозволяє виокремити в сюжеті скельного храмового рельєфу знакові елементи, семіотичний метод сприяє з’ясуванню їхньої знаковості, міфологічної семантики, історико-генетичний метод дозволяє простежити ці знаки окремо та їх поєднання зокрема у діахронії в українській традиційній культурі.
Сакральні простір і час в українській народній картині "Козак-Мамай", 2016
Cтале поєднання таких символів як спис – кінь – дерево утворює певну систему образів в українсько... more Cтале поєднання таких символів як спис – кінь – дерево утворює певну систему образів в українському фольклорі. Така система у зразках усної народної творчості формує описи магічних дій або ж задіяна у ритуалі. Якщо ця комбінація образів у наративах отримує вищезгадані функції, то зображення аналогічної в образотворчому фольклорі, ймовірно, також слугує ілюстрацією до магічних і ритуальних дій.
Активне виконання реформи децентралізації влади, розпочате у 2014 році, передбачає забезпечення ... more Активне виконання реформи децентралізації влади, розпочате у 2014 році, передбачає забезпечення якісних і доступних культурних послуг в громадах, а це безпосередньо передбачає розробку механізмів фінансування культури та відповідне прийняття політичних рішень. Імплементація сучасних результатоорієнтованих методів бюджетування спрямована на перехід від утримання бюджетних закладів культури до фінансування культурних послуг, які вони надають. Відповідна трансформація підходу сприятиме оптимізації та ефективнішому використанню наявних ресурсів, що також є одним із наскрізних завдань згаданої реформи. Відтак сфера культури створюватиме необхідну екосистему для розвитку людського та соціального капіталу в українському суспільстві, тим самим сприяючи підвищенню конкурентоспроможності регіонів. Аналітична записка підготовлена з метою надання інформації щодо світових практик багатоканального фінансування культури та імплементації критеріїв ефективності діяльності закладів культури як підґрунтя для фінансування з державного та місцевого бюджетів, а також пропозицій адаптації зазначених диференційованих механізмів до вітчизняних потреб галузі. Розробка та впровадження критеріїв ефективності діяльності закладів культури як визначальних для надання фінансування дозволило би реалізувати чільні для вітчизняного дискурсу стратегічні завдання: підтримку існуючої інфраструктури мережі закладів культури за рахунок стимулювання працівників сфери до створення конкурентоспроможного культурного продукту, що в свою чергу розширюватиме аудиторію його споживачів та залучатиме до екосистеми культури нових агентів, мотивуючи їх до подальшої якісної роботи і формування конкурентного ринку культурних послуг.
На жаль, всі роки незалежності України справа охорони та збереження культурної спадщини була прак... more На жаль, всі роки незалежності України справа охорони та збереження культурної спадщини була практично місією нездійсненною для вузької спільноти небайдужих – істориків, краєзнавців, мистецтвознавців, журналістів та громадських активістів. Лише у 2000 році було прийнято Закон України «Про охорону культурної спадщини», предметом охорони якого є пам’ятки національного та місцевого значення, внесені до переліку відповідних об’єктів. Проте на практиці існує невеличке «але» – існуючий перелік не зазнавав суттєвих змін і перевірок з часу успадкування його незалежною Україною від УРСР, а ті зміни, що вносилися, найчастіше стосувалися виключення об’єктів зі списку. Відтак, окрім загальновідомих пам’яток та об’єктів, що належать до Світової спадщини ЮНЕСКО, стан решти та навіть сам факт їх існування нині достеменно невідомий.
Останнім часом є певні зрушення і в цьому питанні, адже минулого року тоді ще міністр культури Євген Нищук урочисто оголосив запуск пілотного проекту – електронного обліку об’єктів культурної спадщини «Державний реєстр нерухомих пам’яток України» на базі Вінницької області. Пілот розробили на основі реалізованої 2018 року за підтримки УКФ ініціативи «Культурна спадщина в атласній геоінформаційній моделі сталого розвитку України. Концепція та електронний макет моделі» Інституту географії Національної академії наук України. Про результати впровадження міністерського пілотного проекту «Державний реєстр нерухомих пам’яток України» і стан його реалізації нині невідомо.
Наразі Україна є чи не єдиною країною у світі, в якій існують державні пожиттєві стипендії митцям... more Наразі Україна є чи не єдиною країною у світі, в якій існують державні пожиттєві стипендії митцям (минулого року від цієї практики відмовилися останні з європейських «могікан» – уряд Швеції).
Станом на 2019 рік у нашій державі виплачувалося 315 таких пожиттєвих стипендій для митців 70+, в тому числі 20 державних довічних стипендій для лауреатів Національної премії України імені Тараса Шевченка. Якщо додати до цієї кількості ще 200 дворічних державних премій діячам культури та мистецтв, які присуджуються двічі на рік і до всього можуть бути надані повторно, то матимемо приблизне уявлення про масштаби державної підтримки митців пенсійного віку.
Зважаючи на той факт, що серед вимог до поданих інституціями кандидатів відсутня будь-яка згадка про творчу діяльність протягом року, що передує поданню (участь у виставках/виставах тощо), то весь процес можна підсумувати як беззастережне і безумовне надання соціальної допомоги митцям-пенсіонерам. Справа шляхетна, але її масштаби абсолютно не співмірні з мінімальними обсягами підтримки молодих митців та нових проектів, спрямованих на розвиток української культури та мистецтва.
Культурні та креативні індустрії за підтримки УКФ, 2019
Обрані пріоритети підтриманих УКФ проектів відображають основні напрями їх концептуалізації. Найб... more Обрані пріоритети підтриманих УКФ проектів відображають основні напрями їх концептуалізації. Найбільше із пропонованих Фондом пріоритетів грантоотримувачам імпонував «сприяння розвитку освітніх ініціатив та підтримка закладів мистецької освіти», що більш ніж виправдано за умов реструктуризації відповідних закладів в рамках впровадженої дещо контроверсійної реформи мистецьких закладів освіти та закладів початкової мистецької освіти. І половина проектів із зазначеним освітнім пріоритетом дійсно була спрямована саме на сприяння мистецькій освіті дітей віком до 12 років.
Наступним за популярністю несподівано, у порівнянні з показниками інших секторів 2018, виявився пріоритет «підтримка інклюзії, розширення аудиторії через залучення різних вікових та соціальних груп». На третьому місці за пріоритетністю для грантоотримувачів сектору культурних та креативних індустрій цілком виправдано опинилася «підтримка розвитку молодих митців та сприяння реалізації культурних і мистецьких дебютів» як логічне доповнення найпопулярнішого пріоритету. Тож позитивною є основна тенденція проектів підтриманих УКФ у секторі культурних та креативних індустрій у 2018 році – переважно пріоритезувати найвразливіші напрями роботи своєї сфери.
тенденції, продемонстровані заявниками сектору культурної спадщини УКФ у 2018 році такі: висока а... more тенденції, продемонстровані заявниками сектору культурної спадщини УКФ у 2018 році такі: висока активність столиці та територіальних одиниць середнього та вищого рівнів, низький рівень залучення представників менших населених пунктів; зорієнтованість заявників на діджиталізацію державного Музейного фонду України; домінування перформативного фольклорного культурного продукту у міжнародних проектах та зосередженість на ремеслах в індивідуальних та національних проектах у підсекторі нематеріальної культурної спадщини. Однією з тенденцій сектору ми також відмітили вибір заявниками за об’єкт дослідження феномен, що вже має певний ступінь «дослідженості», популярності та фактичне ігнорування загальновідомих прогалин сектору.
Справжня інклюзія: not wrong, just different, 2020
Поняття «інший/інакший» безпосередньо пов’язане з інклюзивністю в широкому сенсі слова. Саме воно... more Поняття «інший/інакший» безпосередньо пов’язане з інклюзивністю в широкому сенсі слова. Саме воно для наукового середовища стало тим своєрідним маркером виходу homo sapiens із тваринного світу для створення ойкумени з її бінарними опозиціями на кшталт «живе-мертве», «верх-низ» і «свій-чужий». Такий поділ сприяв структуруванню світу первісною людиною, формуванню кланів, спільнот, ієрархій та утворенню міжособистісних зв’язків, а відтак сприяв виживанню. Рудименти цієї примітивної бінарності сприйняття і досі періодично виринають у категоричному протиставленні явищ, в абсолютизації феноменів та в радикальному поділі світу на умовні «чорне» та «біле». І саме поступовий перехід від опозицій до кореляцій, мотивований пошуком шляхів до порозуміння та механізмів гармонійного спів-існування, спів-праці та спів-чуття, у світовому культурному дискурсі вважають чільною ознакою позитивної динаміки сучасного цивілізаційного розвитку.
Поняття "естетика страждання" об'єднує собою явище і термін на його означення. Останній виокремив... more Поняття "естетика страждання" об'єднує собою явище і термін на його означення. Останній виокремився у XIX столітті і частіше застосовується при розгляді літературних питань, в той час як перше століттями осмислювалось філософією, а пізніше психологією. Хоч такий "розподіл сфер" має досить спрощений характер, проте своєю схематичністю дає можливість хоча б на загальному рівні з'ясувати окремі смислові відтінки. На жаль, помилково вважати, що термін "естетика страждання" введений В.Стусом , адже ще 1928 року М.Вороний вживає його у творчій автобіографії, адресованій О.Білецькому. Аналіз цього поняття знаходимо і в ранніх працях С.Кіркєгора. Тож цей термін не несе в собі безпосередніх рис Стуса-автора, проте "естетика страждання" як явище набуває у поезії В.Стуса особливих психологічних форм. Глибшому осягненню основи цих форм сприяють не стільки навіть теорії популярних сьогодні західних філософів, скільки розуміння "давньої філософії потужної біблейської етики" , у якій вигідна віра у Пророка-царя замінюється жертовною вірою у Пророка-розп’ятого. Лише крізь страждання пізнається істина — ця теза є однією з головних складових філософсько-психологічної основи як релігії так і мистецтва. "Відшукування душевної рівноваги в стражданні, задоволення в горі і задоволення горем — ось його (мистецтва — М.Ч.) підступна мета" . Коли існує реальна загроза власного збайдужіння чи людського відчуження (а це проблема не лише нашого дегуманізованого часу!), єдиною протиотрутою залишається відкритість внутрішньому болеві, навіть самочинному чи гіпертрофованому сприйманням, аби відчутному.
У своїй студії “Жіноча неволя в руських піснях народних”(1883р.) І.Я. Франко аналізував пісенні м... more У своїй студії “Жіноча неволя в руських піснях народних”(1883р.) І.Я. Франко аналізував пісенні матеріали, зібрані ним самим “і товаришами (особливо М.Павликом, Ів.Мохом і др.) в різних околицях Галичини” в останню чверть ХІХ століття. Ця розвідка пропонує детальний розгляд етапів життя жінки від незарученої дівчини, заміжньої молодиці до удови та виявляє причини висловленого у піснях жіночого нещастя, як то нещасливе кохання, силуване заміжжя, “нерозважлива любов” (народження позашлюбної дитини), економічна залежність від чоловіка, чоловіче п'янство, недоброзичлива чоловікова родина тощо. Серед цих лих І.Я.Франко особливо виділяє ті, що пов'язані з любов'ю дівчини до козака.
The obstacles to the interpretation of the Ukrainian folk painting “Cossack Mamay” are caused by ... more The obstacles to the interpretation of the Ukrainian folk painting “Cossack Mamay” are caused by the researchers’ views of the Cossacks phenomenon, inherited from Soviet historiography. To my mind the main reason for a rather poetic than theoretic explanation of the painting’s essential matter is the fact that post-Soviet historians still do not regard the Ukrainian Cossacks to be a monastic military order with its special religious practice.
Стаття пропонує історико-генетичний та історико-типологічний аналіз міфічних основ центрального о... more Стаття пропонує історико-генетичний та історико-типологічний аналіз міфічних основ центрального образу української народної картини «Козак-Мамай» у контексті української міфології та світової сакральної іконографії, що дозволяє відтворити чимало особливих зв'язків між фольклорними образами запорозьких козаків та міфічними уявленнями про культурних героїв та першопредків міфічного “первісного часу”, які до цього часу лишалися поза увагою науковців. Розвідка також висуває гіпотезу щодо генези та функцій популярних творів української традиційної культури – картин “Козак Мамай”.
This article presents a historical-genetic and a historical- typological analysis of the mythical background of the central figure of Ukrainian folk painting “Cossack-Mamai” in the context of Ukrainian mythology and world sacred iconography, and that helps us to reconstruct some specific correlations between the folk images of Zaporozhe Cossacks and the mythical idea of a Culture hero of the Dream time, which has been ignored till now by the official science. The research advances a hypothesis of the genesis and functions of this popular piece of Ukrainian traditional culture – the folk paintings “Cossack Mamai”.
Тези науково-краєзнавчої конференції "Стародавній Меджибіж в історико-культурній спадщині України... more Тези науково-краєзнавчої конференції "Стародавній Меджибіж в історико-культурній спадщині України: містечка Правобережної України - історія, проблеми, перспективи розвитку", жовтень, 2015
Новизна нашого дослідження полягає не лише у відсутності вивчення сюжету рельєфу скельного храму в м. Буша з фольклорно-міфологічного боку та його типологічного аналізу, але й у методології реалізації студій – дослідження зразка сакрального мистецтва за допомогою фольклорного матеріалу та інструментарію. Структурний метод дозволяє виокремити в сюжеті скельного храмового рельєфу знакові елементи, семіотичний метод сприяє з’ясуванню їхньої знаковості, міфологічної семантики, історико-генетичний метод дозволяє простежити ці знаки окремо та їх поєднання зокрема у діахронії в українській традиційній культурі.
Uploads
механізмів фінансування культури та відповідне прийняття політичних рішень. Імплементація сучасних результатоорієнтованих методів бюджетування спрямована на перехід від утримання бюджетних
закладів культури до фінансування культурних послуг, які вони надають. Відповідна трансформація підходу сприятиме оптимізації та
ефективнішому використанню наявних ресурсів, що також є одним із
наскрізних завдань згаданої реформи. Відтак сфера культури створюватиме необхідну екосистему для розвитку людського та соціального
капіталу в українському суспільстві, тим самим сприяючи підвищенню конкурентоспроможності регіонів.
Аналітична записка підготовлена з метою надання інформації
щодо світових практик багатоканального фінансування культури та
імплементації критеріїв ефективності діяльності закладів культури як
підґрунтя для фінансування з державного та місцевого бюджетів, а
також пропозицій адаптації зазначених диференційованих механізмів до вітчизняних потреб галузі. Розробка та впровадження критеріїв
ефективності діяльності закладів культури як визначальних для надання фінансування дозволило би реалізувати чільні для вітчизняного дискурсу стратегічні завдання: підтримку існуючої інфраструктури
мережі закладів культури за рахунок стимулювання працівників сфери до створення конкурентоспроможного культурного продукту, що
в свою чергу розширюватиме аудиторію його споживачів та залучатиме до екосистеми культури нових агентів, мотивуючи їх до подальшої
якісної роботи і формування конкурентного ринку культурних послуг.
Останнім часом є певні зрушення і в цьому питанні, адже минулого року тоді ще міністр культури Євген Нищук урочисто оголосив запуск пілотного проекту – електронного обліку об’єктів культурної спадщини «Державний реєстр нерухомих пам’яток України» на базі Вінницької області. Пілот розробили на основі реалізованої 2018 року за підтримки УКФ ініціативи «Культурна спадщина в атласній геоінформаційній моделі сталого розвитку України. Концепція та електронний макет моделі» Інституту географії Національної академії наук України. Про результати впровадження міністерського пілотного проекту «Державний реєстр нерухомих пам’яток України» і стан його реалізації нині невідомо.
Станом на 2019 рік у нашій державі виплачувалося 315 таких пожиттєвих стипендій для митців 70+, в тому числі 20 державних довічних стипендій для лауреатів Національної премії України імені Тараса Шевченка. Якщо додати до цієї кількості ще 200 дворічних державних премій діячам культури та мистецтв, які присуджуються двічі на рік і до всього можуть бути надані повторно, то матимемо приблизне уявлення про масштаби державної підтримки митців пенсійного віку.
Зважаючи на той факт, що серед вимог до поданих інституціями кандидатів відсутня будь-яка згадка про творчу діяльність протягом року, що передує поданню (участь у виставках/виставах тощо), то весь процес можна підсумувати як беззастережне і безумовне надання соціальної допомоги митцям-пенсіонерам. Справа шляхетна, але її масштаби абсолютно не співмірні з мінімальними обсягами підтримки молодих митців та нових проектів, спрямованих на розвиток української культури та мистецтва.
Наступним за популярністю несподівано, у порівнянні з показниками інших секторів 2018, виявився пріоритет «підтримка інклюзії, розширення аудиторії через залучення різних вікових та соціальних груп». На третьому місці за пріоритетністю для грантоотримувачів сектору культурних та креативних індустрій цілком виправдано опинилася «підтримка розвитку молодих митців та сприяння реалізації культурних і мистецьких дебютів» як логічне доповнення найпопулярнішого пріоритету. Тож позитивною є основна тенденція проектів підтриманих УКФ у секторі культурних та креативних індустрій у 2018 році – переважно пріоритезувати найвразливіші напрями роботи своєї сфери.
На жаль, помилково вважати, що термін "естетика страждання" введений В.Стусом , адже ще 1928 року М.Вороний вживає його у творчій автобіографії, адресованій О.Білецькому. Аналіз цього поняття знаходимо і в ранніх працях С.Кіркєгора. Тож цей термін не несе в собі безпосередніх рис Стуса-автора, проте "естетика страждання" як явище набуває у поезії В.Стуса особливих психологічних форм. Глибшому осягненню основи цих форм сприяють не стільки навіть теорії популярних сьогодні західних філософів, скільки розуміння "давньої філософії потужної біблейської етики" , у якій вигідна віра у Пророка-царя замінюється жертовною вірою у Пророка-розп’ятого. Лише крізь страждання пізнається істина — ця теза є однією з головних складових філософсько-психологічної основи як релігії так і мистецтва. "Відшукування душевної рівноваги в стражданні, задоволення в горі і задоволення горем — ось його (мистецтва — М.Ч.) підступна мета" . Коли існує реальна загроза власного збайдужіння чи людського відчуження (а це проблема не лише нашого дегуманізованого часу!), єдиною протиотрутою залишається відкритість внутрішньому болеві, навіть самочинному чи гіпертрофованому сприйманням, аби відчутному.
This article presents a historical-genetic and a historical- typological analysis of the mythical background of the central figure of Ukrainian folk painting “Cossack-Mamai” in the context of Ukrainian mythology and world sacred iconography, and that helps us to reconstruct some specific correlations between the folk images of Zaporozhe Cossacks and the mythical idea of a Culture hero of the Dream time, which has been ignored till now by the official science. The research advances a hypothesis of the genesis and functions of this popular piece of Ukrainian traditional culture – the folk paintings “Cossack Mamai”.
Новизна нашого дослідження полягає не лише у відсутності вивчення сюжету рельєфу скельного храму в м. Буша з фольклорно-міфологічного боку та його типологічного аналізу, але й у методології реалізації студій – дослідження зразка сакрального мистецтва за допомогою фольклорного матеріалу та інструментарію. Структурний метод дозволяє виокремити в сюжеті скельного храмового рельєфу знакові елементи, семіотичний метод сприяє з’ясуванню їхньої знаковості, міфологічної семантики, історико-генетичний метод дозволяє простежити ці знаки окремо та їх поєднання зокрема у діахронії в українській традиційній культурі.
механізмів фінансування культури та відповідне прийняття політичних рішень. Імплементація сучасних результатоорієнтованих методів бюджетування спрямована на перехід від утримання бюджетних
закладів культури до фінансування культурних послуг, які вони надають. Відповідна трансформація підходу сприятиме оптимізації та
ефективнішому використанню наявних ресурсів, що також є одним із
наскрізних завдань згаданої реформи. Відтак сфера культури створюватиме необхідну екосистему для розвитку людського та соціального
капіталу в українському суспільстві, тим самим сприяючи підвищенню конкурентоспроможності регіонів.
Аналітична записка підготовлена з метою надання інформації
щодо світових практик багатоканального фінансування культури та
імплементації критеріїв ефективності діяльності закладів культури як
підґрунтя для фінансування з державного та місцевого бюджетів, а
також пропозицій адаптації зазначених диференційованих механізмів до вітчизняних потреб галузі. Розробка та впровадження критеріїв
ефективності діяльності закладів культури як визначальних для надання фінансування дозволило би реалізувати чільні для вітчизняного дискурсу стратегічні завдання: підтримку існуючої інфраструктури
мережі закладів культури за рахунок стимулювання працівників сфери до створення конкурентоспроможного культурного продукту, що
в свою чергу розширюватиме аудиторію його споживачів та залучатиме до екосистеми культури нових агентів, мотивуючи їх до подальшої
якісної роботи і формування конкурентного ринку культурних послуг.
Останнім часом є певні зрушення і в цьому питанні, адже минулого року тоді ще міністр культури Євген Нищук урочисто оголосив запуск пілотного проекту – електронного обліку об’єктів культурної спадщини «Державний реєстр нерухомих пам’яток України» на базі Вінницької області. Пілот розробили на основі реалізованої 2018 року за підтримки УКФ ініціативи «Культурна спадщина в атласній геоінформаційній моделі сталого розвитку України. Концепція та електронний макет моделі» Інституту географії Національної академії наук України. Про результати впровадження міністерського пілотного проекту «Державний реєстр нерухомих пам’яток України» і стан його реалізації нині невідомо.
Станом на 2019 рік у нашій державі виплачувалося 315 таких пожиттєвих стипендій для митців 70+, в тому числі 20 державних довічних стипендій для лауреатів Національної премії України імені Тараса Шевченка. Якщо додати до цієї кількості ще 200 дворічних державних премій діячам культури та мистецтв, які присуджуються двічі на рік і до всього можуть бути надані повторно, то матимемо приблизне уявлення про масштаби державної підтримки митців пенсійного віку.
Зважаючи на той факт, що серед вимог до поданих інституціями кандидатів відсутня будь-яка згадка про творчу діяльність протягом року, що передує поданню (участь у виставках/виставах тощо), то весь процес можна підсумувати як беззастережне і безумовне надання соціальної допомоги митцям-пенсіонерам. Справа шляхетна, але її масштаби абсолютно не співмірні з мінімальними обсягами підтримки молодих митців та нових проектів, спрямованих на розвиток української культури та мистецтва.
Наступним за популярністю несподівано, у порівнянні з показниками інших секторів 2018, виявився пріоритет «підтримка інклюзії, розширення аудиторії через залучення різних вікових та соціальних груп». На третьому місці за пріоритетністю для грантоотримувачів сектору культурних та креативних індустрій цілком виправдано опинилася «підтримка розвитку молодих митців та сприяння реалізації культурних і мистецьких дебютів» як логічне доповнення найпопулярнішого пріоритету. Тож позитивною є основна тенденція проектів підтриманих УКФ у секторі культурних та креативних індустрій у 2018 році – переважно пріоритезувати найвразливіші напрями роботи своєї сфери.
На жаль, помилково вважати, що термін "естетика страждання" введений В.Стусом , адже ще 1928 року М.Вороний вживає його у творчій автобіографії, адресованій О.Білецькому. Аналіз цього поняття знаходимо і в ранніх працях С.Кіркєгора. Тож цей термін не несе в собі безпосередніх рис Стуса-автора, проте "естетика страждання" як явище набуває у поезії В.Стуса особливих психологічних форм. Глибшому осягненню основи цих форм сприяють не стільки навіть теорії популярних сьогодні західних філософів, скільки розуміння "давньої філософії потужної біблейської етики" , у якій вигідна віра у Пророка-царя замінюється жертовною вірою у Пророка-розп’ятого. Лише крізь страждання пізнається істина — ця теза є однією з головних складових філософсько-психологічної основи як релігії так і мистецтва. "Відшукування душевної рівноваги в стражданні, задоволення в горі і задоволення горем — ось його (мистецтва — М.Ч.) підступна мета" . Коли існує реальна загроза власного збайдужіння чи людського відчуження (а це проблема не лише нашого дегуманізованого часу!), єдиною протиотрутою залишається відкритість внутрішньому болеві, навіть самочинному чи гіпертрофованому сприйманням, аби відчутному.
This article presents a historical-genetic and a historical- typological analysis of the mythical background of the central figure of Ukrainian folk painting “Cossack-Mamai” in the context of Ukrainian mythology and world sacred iconography, and that helps us to reconstruct some specific correlations between the folk images of Zaporozhe Cossacks and the mythical idea of a Culture hero of the Dream time, which has been ignored till now by the official science. The research advances a hypothesis of the genesis and functions of this popular piece of Ukrainian traditional culture – the folk paintings “Cossack Mamai”.
Новизна нашого дослідження полягає не лише у відсутності вивчення сюжету рельєфу скельного храму в м. Буша з фольклорно-міфологічного боку та його типологічного аналізу, але й у методології реалізації студій – дослідження зразка сакрального мистецтва за допомогою фольклорного матеріалу та інструментарію. Структурний метод дозволяє виокремити в сюжеті скельного храмового рельєфу знакові елементи, семіотичний метод сприяє з’ясуванню їхньої знаковості, міфологічної семантики, історико-генетичний метод дозволяє простежити ці знаки окремо та їх поєднання зокрема у діахронії в українській традиційній культурі.